Пасхальне дитяче свято і подарунки для переселенців у Рівному
Приблизно 600 людей зібралось в МПК «Текстильник» на свято Пасхи, організоване церквою «Христос є відповідь» для вимушених переселенців.
Майже 400 дітей та 200 дорослих відвідали захід. Команда, відповідальна за організацію свята, підготувала насичену програму: конкурси, за участь в яких діти отримали гарні призи, тематичні ігри, перегляд мультфільму про Пасху. У легкій та доступній формі ведучі нагадали присутнім суть Христового воскресіння. Кожна дитина отримала подарунок, а також солодку вату, попкорн і християнську літературу безкоштовно. Переселенці з Маріуполя, Луганська, Мелітополя, Києва, Херсонської, Харківської, Донецької, Миколаївської областей щиро подякували організаторам за чудове свято, на якому вони змогли відчути справжній, святковий настрій.
«Нам дуже сподобався цей захід. Зараз у наших дітей дуже мало радості. Мої діти дуже задоволені, що побували тут. Вони отримали подарунки, ще раз почули про значення свята Пасхи. Сподобалася також святкова, радісна атмосфера» – розповіла Анна з міста Харків.
Закінчуючи програму заходу, усі присутні щиро помолилися за Україну, щоб Господь зупинив цю страшну війну і дав Свій мир.
Пастор Тарас Сень щиро вдячний керівництву МПК «Текстильник» за співпрацю. Адже спільними зусиллями, кожен причетний до цього заходу, допоміг тим, хто змушений тікати з рідних домівок, які знаходяться у зоні бойових дій.
«Мені дуже приємно, що Бог допоміг нашій церкві організувати свято для дітей та дорослих. Особливість цієї події у тому, що більшість присутніх – це вимушені переселенці з Луганщини, Херсонщини, Харківщини й інших областей України, де йдуть бойові дії. Ми розповіли дітям і дорослим для чого народився і помер Ісус Христос; про те, що Господь спасає, дає життя вічне. Програма була наповнена конкурсами та іграми. Все це наповняло радістю серця. За що слава Господу і щира подяка всій команді, яка організувала це свято» – поділився пастор Тарас Сень.
Благодійна підтримка
Всі напрямки громади здійснюються за рахунок добровільних пожертвувань небайдужих людей. Найголовніше - не величина пожертви, а відношення та стан серця. Бог бачить наші потреби і прагне позбавити нас турбот. Так само Він бажає бачити любов і жертовність наших вдячних сердець. "Нехай кожен дає, як серце йому призволяє, не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає!" (1 Кор. 9:7)