Індія: реальність, загрози та виклики – розповідає місіонер та пастор Тарас Сень
Ефіопія, Мексика, Гватемала, Гондурас, а тепер – Індія. Як розповідає пастор та місіонер Тарас Сень, кожна із цих поїздок – це Боже чудо і виконання Божих обітниць. Наприкінці листопада Тарас Сень повернувся з місіонерської поїздки в Індію. Яка вона країна лотосів з середини? Чи важко пояснити послідовникам індуїзму, що єдиний, істинний Бог – це Ісус Христос? Про це та інше читайте в інтерв’ю.
Тарасе Володимировичу, розкажіть з якою метою організували поїздку?
Працю в Індії ми розпочали ще до нашої поїздки, бо там є наші місіонери CITA. Не так давно стартувала місіонерська школа. Тому, я хотів власними очима подивитися на ситуацію в Індії, допомогти в організації благодійних акцій, надихнути християн служити Богу і людям любов’ю. Також важливо було зрозуміти чим ми можемо бути корисні для індійського народу.
Кожна місіонерська поїздка насичена різноманітними подіями, зустрічами. Що вдалося зробити за відносно недовгий час Вашого перебування в Індії?
З 2014 року при владі в Індії знаходяться націоналісти. А їхня позиція така: «Індія для індуїзму». Свобода є, але вона обмежена, особливо для іноземних громадян. Офіційна релігія в Індії – індуїзм, третя за кількістю послідовників у світі після християнства та ісламу.
Тому, ми намагалися зрозуміти як працює ця система в Індії й прикласти максимум зусиль, аби допомогти місцевим християнам і надихнути їх в служінні Богу.
Як я уже казав, студенти навчаються у місіонерській школі. Після її закінчення вони будуть відкривати євангельські церкви та проповідувати Добру Новину індусам. Адже тільки Ісус Христос дає спасіння та вічне життя. Без Ісуса люди потраплять в пекло. Тому, хочеться аби якомога більше людей у світі зрозуміли цю істину, повірили в Єдиного Бога і жили щасливим життям. Бо без Бога щастя немає.
Разом з місцевими християнами ми вирішували, які проєкти зможемо втілити у життя, щоб досягти тих людей, які ще не чули про Ісуса Христа. Адже населення Індії – півтора мільярда (оцінка 2022 року – ред.). Чимала кількість людей в Індії говорять діалектами, на які ще не перекладена Біблія і вони жодного разу не чули про Бога.
Також в Індії є хороша можливість проповідувати Слово Боже через Інтернет. Тому ми працюємо над тим, щоб відкрити там медіавідділ, де здібні люди могли б робити відео для You-Tube, верстати християнську газету, буклети та брошури.
Також вдалося організувати й провести сімейну конференцію, на які були присутні християни з Непалу. Місцевим такий формат служіння сподобався і вони будуть проводити сімейні зустрічі в себе.
Ми поділилися досвідом проведення офтальмологічних клінік. Але з цією справою в Індії є проблеми: важко знайти лікаря, який погодився б допомагати християнам. Місія «Христос є відповідь» закупила усе необхідне обладнання для проведення офтальмологічних клінік. Сподіваємося і молимося, щоб ця справа принесла хороші результати в Індії та Непалі.
Індія – країна з обмеженою свободою для християнства. Чи стикалися ви з якимись перешкодами за час місіонерської поїздки?
Як я уже казав, влада в Індії активно відстоює позиції індуїзму. А от інший вплив, особливо якщо він закордонний, обмежується. Коли в Індії служила усім відома благодійниця мати Тереза, ситуація була зовсім іншою. Але з часом усе змінилося. Тому одна з найбільших потреб для індійського народу – це молитися, аби Бог відкрив двері для проповіді Євангелія і допомоги індійському населенню.
Мені довелося бачити відео, зняте очевидцями: молоду дівчину спочатку били, потім облили бензином і підпалили. І це все через те, що вона – християнка. Іншого пастора євангельської церкви разом із синами спалили в автомобілі. На превеликий жаль, це реалії наших днів.
Чим Вас найбільше вразила поїздка в Індію?
Порівняно з іншими поїздками, ця була непроста. З однієї сторони, я побачив неймовірної краси гори й джунглі, вразила поїздка на слоні, побачив рисові поля, чайні плантації й поля ананасів, які ростуть як наші буряки, тільки плід зверху. З іншої сторони – чимало сміття, антисанітарія, часто корови заважають вуличному руху, але ця тварина вважається священною в Індії й ображати їх не можна.
Духовна атмосфера важка, тому що в індуси поклоняються багатьом ідолам, за якими стоїть демонський вплив. Часто зустрічають різного роду храми й невеликі каплички. Це мені нагадало історії з Біблії. Вибраний Богом народ часто відступав від Нього і починав служити ідолам: будував для них жертівники та храми, поклонявся і навіть приносив жертви. Через це Ізраїль мав чимало проблем. Але коли люди залишали ідолів, тоді приходило благословіння.
Мені важко зрозуміти, що таке ідолопоклонство може бути у наші дні, але, на жаль, це реальність. Люди поклоняються ідолам, яких вважають богами, і думають, що вони захищають їх від демонського впливу. Але все відбувається якраз навпаки.
Індусам, які увірували в Христа, дуже важко пояснити, що Ісус – єдиний, істинний Бог. Тому що для багатьох Господь – це ще один Бог серед усіх “божків”. Повірити в Христа легко, але відкинути своїх божків при цьому – важко. Лише через правильне розуміння Божого Слова може прийти усвідомлення суті християнства.
Місія «Христос є відповідь» планує і надалі підтримувати християн в Індії. І закликає усіх небайдужих підтримати в молитві цей народ, адже усім однаково потрібен Бог. Бо лише Він може наповнити життя змістом і дати Своє благословіння.
Дякую за бесіду.
Інтерв’ю підготував прес-центр CITA
Благодійна підтримка
Всі напрямки громади здійснюються за рахунок добровільних пожертвувань небайдужих людей. Найголовніше - не величина пожертви, а відношення та стан серця. Бог бачить наші потреби і прагне позбавити нас турбот. Так само Він бажає бачити любов і жертовність наших вдячних сердець. "Нехай кожен дає, як серце йому призволяє, не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає!" (1 Кор. 9:7)