Нащадки племені сапотеків молилися за Україну

Нащадки племені сапотеків молилися за Україну

Близько 30 % населення Мексики – це індіанці різних племен. Як нині живуть нащадки майя, ацтеків, масауа, сапотеків та інших племен розповідає директор Міжнародної місії «Христос є відповідь» Тарас Сень, який уже вдруге відвідав декілька країн Латинської Америки.

Тарасе Володимировичу, які країни вдалося відвідати під час цієї місіонерської поїздки?
Бог допоміг мені уже вдруге побувати в Латинській Америці. Цього разу ми відвідали Мексику, Сальвадор та Нікарагуа. Поїздка була насичена і цікава. За два тижні мого перебування в цих країнах я отримав неймовірні враження.
У Мексиці Ви побували уже вдруге. Якою була друга поїздка у найбільшу іспаномовну країну світу?
У Мексиці ми побували у трьох містах: Мехіко, Оахако та Толука-де-Лердо. З Оахако відправилися на південь Мексики: на територію, де живуть нащадки племені сапотеків. Перше, що вражає, коли потрапляєш сюди – це неймовірно красиві гори. Коли спостерігаєш за створеною Богом красою, то не вистачає слів подяки Творцю.
Для нащадків племені сапотеків ми провели благодійну акцію – очну клініку, де кожен охочий мав можливість перевірити зір та отримати необхідні окуляри безкоштовно. Також вдалося організувати сімейну зустріч, на якій говорили про основи міцної сім’ї, брали участь в цікавих конкурсах та відпочивали. Дуже цінно для мене те, що нам вдалося передати досвід проведення подібних заходів і заохотити місцевих християн до служіння. Очні клініки будуть проводитися у цій місцевості й надалі.
Коли я розповів місцевим жителям про ситуацію в Україні та попросив помолитися разом з нами, то вони радо відгукнулися і щиро просили Бога про мир в нашій країні. Це дуже важливо і цінно, коли ми разом молимося за припинення війни в Україні. Нам, як українцям, надзвичайно приємно, що нас підтримують у всьому світі, без перебільшення. Де б мені не довелося бувати, я чую, що християни моляться за Україну і моляться щиро.
Сальвадор та Нікарагуа – це країни, де Місія вперше починає служіння. Розкажіть, що вдалося зробити і які Ваші враження від перебування в цих країнах?
Сальвадор – це невелика країна Латинської Америки, в якій проживає приблизно 7 млн. Людей. Відразу, що вражає по приїзду сюди – це неймовірна спека. Вдень знаходитися на вулиці неможливо, тільки ввечері або після дощу. Ми відвідали місто Сан-Сальвадор (столицю Сальвадору), яке розташоване на узбережжі Тихого океану. Спостерігаючи за величністю океану, я дякував Богу за те, що Він створив усе прекрасним і молився про мир в Україні, якого так потребує наша земля.
Цікаво, що з іспанської Сальвадор означає «Спаситель». Саме Ісус Христос допоміг жителям цієї країни у вирішені багатьох важливих питань. Раніше в Сальвадорі був розвинений бандитизм. Люди були змушені платити податки й в державу, і бандитам. Багато невинних людей були жорстоко вбиті. В одному з міст Сальвадору є християнська церква, яку відвідують вдови вбитих водіїв автобусів. Багато церков молилися, щоб Бог допоміг у цій ситуації. До влади прийшов молодий президент Наїб Букеле, палестинець за походженням. Він оголосив війну бандам і переміг їх. Також збудував величезну в’язницю, яка може вмістити 40 000 ув’язнених. Після цього життя в Сальвадорі налагодилося.
В Сальвадорі ми зустрічалися з пасторами, проповідували в церквах, провели сімейну зустріч та дві очні клініки.
Пастор однієї з церков, де проводилася очна клініка, розповів свідчення про те, як Бог відповідає на молитви. Довгий час місцеві християни молилися про Біблію великим шрифтом. Відповідь прийшла через служіння нашої місії CITA. Українські місіонери провели очну клініку, на якій місцеві мешканці безкоштовно перевірили зір, отримали консультацію лікаря та окуляри. Тепер кожен охочий може читати Біблію будь-яким шрифтом без жодних проблем. Це дуже надихає, коли бачиш як Бог реально відповідає на молитви Своїх дітей.
Із Сальвадору ми поїхали в Нікарагуа. Це одна з найбідніших країн Латинської Америки. Дуже відчутний вплив комунізму в минулому. В одному з найбільших міст Нікарагуа Естеллі ми провели пасторську конференцію, на якій були присутні 50 місцевих служителів.
Також в Нікарагуа ми відвідали сміттєзвалище. За містом у купі сміття кожний день працюють люди. Деякі з них навіть там і мешкають. Перебуваючи на цьому сміттєзвалищі я радів двом речам: що вдалося допомогти людям і що скоро поїду звідти. Ми проповідували Євангеліє тим людям, дарували український шоколад. Але перебувати довго там неможливо. Сморід, їдкий дим, бродячі собаки, нашестя мух створюють таку атмосферу, з якої хочеться чим швидше втекти.
Біблія згадує геєну вогняну. Христос так говорив про пекло. А в Ізраїлі так називали долину за міськими воротами, куди звозили сміття і різні нечистоти. Коли народ відступав від Бога, то в цій долині приносили в жертву дітей. Христос застерігав, щоб ніхто не потрапив у місце жахливих страждань.
Мені прийшла така думка: якби хтось, побувавши на цьому сміттєзвалищі, вирішив залишитися жити на ньому, то це було б повним безглуздям. Свідома людина ніколи не зробить такий вибір. Але коли людина грішить, відкидає Бога і не думає про наслідки своїх вчинків, то її чекає участь в пеклі. І це не декілька днів чи років, а – вічність!
У Сальвадорі та Нікарагуа нам вдалося провести сімейні зустрічі, відвідати декілька християнських церков, де ділилися Словом Божим та розповідали про бачення місії, можливість реалізації нових проєктів. Для місцевих служителів ми залишили фінансову підтримку для допомоги нужденним людям.
Які Ваші подальші плани щодо служіння в країнах Латинської Америки?
Як я уже згадував, приємно що місцеві християни перейняли досвід проведення очних клінік і ця справа буде продовжуватися в Мексиці. Також місія планує розробити євангелізаційні намети іспанською мовою. У планах друкувати християнську газету «Христос є відповідь» також іспанською мовою.
Під час перебування в Латинській Америці до мене підходили чимало служителів і говорили, що вони серцем з Україною. Я переконаний, що й після нашого від’їзду чимало християн будуть молитися про мир в Україні.
Пресцентр місії «Христос є відповідь»