За що ти дякуєш Богу?
Про те, як важливо бути вдячними говорили на святковому зібранні у церкві «Христос є відповідь», присвяченому до Дня Подяки, що уже традиційно відзначається восени.
Майже 200 людей прийшли на святкове богослужіння. Серед них не тільки прихожани церкви, але й вимушені переселенці та інші рівняни. Багато людей прийшло на свято після очних клінік, які проводила церква у Рівному й останні декілька місяців вони відбувалися кожний тиждень. Майже 1000 людей безкоштовно перевірили зір і отримали окуляри у подарунок. Також на свято завітали люди, які побували в Карпатах разом з церквою «Христос є відповідь». Прийшли церкву привітати й служителі з інших церков.
На зібранні лунали заклики дякувати Богові за все. Пастор Тарас Сень в центральній проповіді розповідав, за що потрібно дякувати найбільше – за спасіння в Ісусі Христі, за те, що Бог нас робить Своїми дітьми по вірі.
«Я хочу подякувати Богові за те, що знайшов мене, маленьку піщинку, у цьому величезному світі. За те, що Він дає мені Свою милість і благодать. Він виправив моє життя, яке повернулося на 180 градусів у кращу сторону» – розповіла Христюк Лариса, медпрацівник, м. Рівне.
«Я дякую Богу постійно. І на кожному відрізку свого життя, я дякую за різне. На сьогодні у своєму віці, маючи певний досвід, я дякую Богу за те, що коли я зробив до Нього крок, то Він зробив до мене десять кроків. І так я Його знайшов і відчув Його присутність. Звідси випливають усі мої подяки» – поділився враженнями Дучук Ярослава, капелан, служитель християнської церкви.
Присутні насолоджувалися прекрасним співом групи прославлення. Також в зібранні брали участь діти, розповідаючи вірші. Після богослужіння усі присутні мали гарний час спілкування. Усіх присутніх пригощали ароматним чаєм і смачним печивом.
Пресцентр церкви «Христос є відповідь»
Благодійна підтримка
Всі напрямки громади здійснюються за рахунок добровільних пожертвувань небайдужих людей. Найголовніше - не величина пожертви, а відношення та стан серця. Бог бачить наші потреби і прагне позбавити нас турбот. Так само Він бажає бачити любов і жертовність наших вдячних сердець. "Нехай кожен дає, як серце йому призволяє, не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає!" (1 Кор. 9:7)