Дитяча євангелізація під час карантину
«Ісус же сказав: Пустіть діток, і не бороніть їм приходити до Мене, бо Царство Небесне належить таким» (Мат. 19:14).
Карантин – не перешкода для євангелізації. Служителі церкви «Христос є відповідь», лідери домашніх груп і вчителі недільної школи під час карантинних обмежень організували дитячі свята по домівках.
У сім’ях проводили духовно-розважальну програму: ігри, конкурси, біблійні вікторини. Понад сто дітей в місті Рівне, селах Городище та Великий Житин отримали подарунки від Ісуса.
«Ми дякуємо Богові за те, що ми сьогодні організували свято в домашніх умовах. Господь благословив нас і дав нам чудові подарунки, а ми змогли принести свято дітям. Адже дітлахам не так багато потрібно для того, щоб вони щиро раділи, і сьогодні наші серця раділи разом з ними. Також ми спілкувалися з батьками, говорили з ними на життєві теми, обмінювалися досвідом. Ми за все вдячні Господу, славу Йому віддаємо!» – Олександр Прокопович, служитель церкви «Христос є відповідь».
Служителі церкви вважають, що потрібно використовувати будь-який час і усілякі можливості для проповіді Євангелія. На святі діти і дорослі почули про Бога, сходження Святого Духа, прощення гріхів і покаяння, про вічне життя.
«У Біблії написано: настав юнака на початку його шляху і він не зійде з нього, коли і постаріє. Тому ми проводимо такі веселі свята для дітей. Граємо, слухаємо історії з Біблії, знайомимося. Це дуже цікаво для дітей. Якщо дитина оточена християнами, слухає християнську музику, читає Біблію, то в майбутньому для неї це буде звичним. Тому ми і проводимо такі заходи, щоб врятувати їхні душі, щоб вони покаялися, коли підростуть», – Діана Христюк, вчитель недільної школи церкви «Христос є відповідь».
У планах служителів – по можливості проводити якомога більше таких заходів і, незважаючи на карантин, робити добрі справи, бути світлом цього світу.
Благодійна підтримка
Всі напрямки громади здійснюються за рахунок добровільних пожертвувань небайдужих людей. Найголовніше - не величина пожертви, а відношення та стан серця. Бог бачить наші потреби і прагне позбавити нас турбот. Так само Він бажає бачити любов і жертовність наших вдячних сердець. "Нехай кожен дає, як серце йому призволяє, не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає!" (1 Кор. 9:7)